Усілякі способи передречення майбутнього, усе, що надає потенційну можливість заглянути в майбутнє, подивитись на події у своєму житті, які ще лише мають відбутись, виглядає дуже привабливим, адже, як здається, знання про майбутні події уможливлює уникнення негативних й свідомому сприянню здійсненню позитивних подій.

Одним з найбільш розповсюджених й найбільш доступних способів зазирання наперед у вир майбутніх подій хибно вважаються гороскопи – астрологічні прогнози, які складаються окремо на кожен знак зодіаку. Також у певній мірі передбачити майбутній перебіг подій намагаються, дотримуючись забобон – своєрідних передвісників близького майбутнього. Забобони у ряді випадків дійсно передвіщають ті чи інші визначені події, оскільки ґрунтуються на досвіді, і, будучи своєрідними ланцюгами у причинно – наслідковому зв’язку подій, дійсно можуть у низці випадків вказувати на наступні ланки причинно – наслідкового зв’язку подій.

Об’єктивно передбачуване гороскопами збувається у відносно малій кількості випадків і причиною цьому є позитивний збіг подій у об’єктивній реальності з прогнозованими у гороскопах. Також довіра до гороскопів програмує людей на перебіг події у їхньому житті згідно астрологічного прогнозу для їхнього знаку зодіаку, адже людина, прочитавши гороскоп, у залежності від ступеня довіри гороскопам буде підсвідомо, часом супроти своєї свідомої волі, прагнути до передбаченого гороскопом збігу подій, а оскільки людина, яка довіряє гороскопам, буде попередньо налаштована на ті чи інші події, на ту чи іншу передбачену у гороскопі лінію поведінки, буде поступати згідно з тим, що радиться у ньому, тощо, ймовірність збігу подій, передбачених у гороскопі, й у об’єктивній реальності пропорційно зростає, що у свою чергу може виступати у ролі чинника, який сприятиме побільшенню довіри до гороскопів. Часом прогнозовані у гороскопі події є настільки жаданими, що, прочитавши у гороскопі про їхню велику ймовірність досягнення у певному проміжку дат, та чи інша людина, запалавши пафосом сильного жадання цих подій, активізує свої зусилля у напрямку по досягненню бажаного, прогнозованого у гороскопі перебігу подій, які врешті – решт призведуть до досягнення жаданої мети. Віра у правдивість гороскопів найбільш розповсюджена серед романтиків, тих, які не мають рішучості, людей з низькою самооцінкою, тощо, адже вселяє у них певну міру надії. Розпач, пригнічений настрій, безнадія, депресія, тощо, побільшують довіру до гороскопів, які у випадку прогнозування приємних подій у найбільш тяжкі моменти життя можуть для пригніченої людини видатись немовби промінцем світла у темряві безнадії. Іноді велика міра збігу прогнозованого у гороскопі з подіями у об’єктивній реальності пояснюється тою загальністю передречень, тією розмитістю передреченого, невизначеністю прогнозованого, тощо, що забезпечує можливість накладення об’єктивних подій на шаблонний обрис прогнозу.

Чим із загальніших фраз складається гороскоп, тим правдивіше він виглядає. Для складання гороскопів не потрібно великих знань, адже це усього – на – всього збірки складених у хаотичному порядку загальних фраз, порад, тощо. Іноді для побільшення довіри у гороскопи додаються пояснення ситуації з астрологічної точки зору, але від цього об’єктивність астрологічних прогнозів не підвищується. Астрологія – наука про вплив небесних тіл на події на Землі й у суспільстві, ґрунтується на об’єктивно сміховинних засадах й вельми наївних архаїчних уявленнях про будову всесвіту й вченні про передречення долі. Об’єктивно немає ніяких причинно – наслідкових зв’язків між розташування небесних тіл й подіями на Землі, характером людей, які народжуються у визначені астрологічні моменти, їх долями, тощо. Фактично, гороскоп є оманою. Віддалені об’єкти, такі, як зірки у інших зіркових системах, планети у межах сонячної системи, й інші об’єкти, які, згідно астрології, вважаються такими, що здійснюють вплив на перебіг подій на Землі як у матеріальному, так і в соціальному аспектах, у дійсності не можуть справляти наділений їм астрологами визначений вплив на події на Землі, адже уявлення про такий вплив випливає лише з анімістичного уявлення про те, що зорі й інші видимі небесні об’єкти є живими істотами, богами, які керують усім на Землі. Це уявлення вельми наївне. Навіть з точки зору фізики астрологічні об’єкти не можуть мати скількись значний вплив на перебіг подій на Землі. Крім того, вчення про вплив астрологічних об’єктів на перебіг подій на Землі є запереченням свободи волі людини, що астрологи прямо не стверджують.

Також прив’язка знаків зодіаку до дат є суто відносною й не може бути абсолютною унаслідок зміщення відліку дат через плин часу. Зокрема, з часу створення астрологічних таблиць, які є у вжитку у третьому тисячолітті нашої ери, календарний відлік дат змістився на цілий місяць вперед, тому жоден гороскоп, складений по цим таблицям, є неточним і непридатним для визначення чогось у астрології. Враховуючи те, що дати, як і сам час – абстрактні одиниці виміру неіснуючої фізично філософської субстанції – часу, будь – що, пов’язане з датами й прив’язкою до них, може бути тільки відносним і не мати жодного впливу на реальні матеріальні суб’єкти об’єктивної реальності. Тож гороскопам вірити не варто.

Іншим чином складається справа з забобонами. Підґрунтям забобонності є віра у те, що якщо у всіх тонкощах дотримуватись певного порядку виконання визначених ритуальних дій, то я наслідок неодмінно настане бажаний очікуваний результат. Ця віра у ряді випадків не є марною, адже іноді покладені на забобони сподівання виправдовуються. Причиною цьому є те, що ритуальні дії, які є неодмінною складовою будь – яких забобон, є імітацією діяльності, яка, будучи ланкою причинно – наслідкового зв’язку, має призвести відповідно до очікуваного результату як до цілком закономірного фіналу причинно – наслідкового зв’язку. Віра у забобони з’явилась як наслідок спостережень за стабільністю ланок перебігу подій, які йдуть опісля певних виконаних дій (передумов для початку процесу). Іноді деякі забобони є наслідком спрацювання уяви й є іноді просто збігом обставин. Часом, аби пояснити закономірність настання ланки подій опісля з’явлення певних забобонних передумов, справдження забобон приписували дії уявних потойбічних сил, а загалом у забобонах простежується нотка анімізму – уявлення про те, що усі предмети є одухотвореними, тому при виконанні певних дій чи при збігу певних обставин з забобонно визначеним кінцевим результатом життєва сила у предметах, які приймають участь у визначеному поточному забобонному вирі подій, пробуджуючись, й призводить до того чи іншого результату. Це уявлення вкрай наївне, тому забобонність, як, звісно, й віра у гороскопи та у інше чаклунське безглуздя не личить тверезомислячим людям.

Джерело