Перший розділ книги Буття показує, що всі небесні тіла є ділами Божих рук. "Тоді сказав Бог: нехай будуть світила на тверді небесній, щоб відділяти день від ночі й нехай вони будуть знаками для пір року, для днів і років; нехай будуть світила на тверді небесній, щоб освітлювати землю". (Бут 1,14-15). На перших сторінках Біблії бачимо, якою є справжня роль зірок у всесвіті, створеному Богом.
У Св. Письмі Бог застерігає свій народ перед спокусою творити собі богів з небесних світил: "Коли зведеш очі до неба і побачиш сонце, місяць та зорі, всю оздобу небес, щоб не скортіло тобі припасти лицем до землі перед ними й служити їм, що їх Господь, Бог твій, дав для всіх народів під цілим небом". (Втор 4,19). У пророка Ісаї читаємо про тих, хто займається астрологією: "Сила дорадників твоїх тебе втомила. Нехай же виступлять і тебе врятують ті, які розміряють небо, які спостерігають зорі, та й ті, які кожного нового місяця віщують, що з тобою буде. Глянь! Вони, мов солома. Вогонь спалить їх; вони не врятують життя свого від лютої пожежі. І то не буде жар, щоб лише загрітися, ані вогонь, щоб сидіти біля нього" (Іс 47,13-14).
Дехто з тих, хто вірить в астрологічні прогнози (гороскопи), за аргумент подають те, що у Св. Письмі теж є провіщування майбутнього або пояснення снів. Так, це правда. Однак, чи слушним буде ставити біблійні пророцтва на тому ж самому рівні з гороскопами? Пророк Даниїл одного разу у відповідь цареві Навуходоносорові сказав: "Тайни, про яку цар питає, не можуть ні мудреці, ні чародії, ні віщуни, ні звіздознавці виявити цареві. Але є на небесах Бог, який відкриває тайни і який показав цареві Навуходоносорові, що має статися наприкінці днів". (Дан 2, 27-28). У всіх біблійних пророцтвах джерелом знання завжди є Бог, який є володарем теперішнього і майбутнього, а не сотворені планети, які, за задумом Творця, мають зовсім інше завдання.

Джерело